Резолюція
всеукраїнських
зборів представників профспілкових організацій щодо проведення пенсійної
реформи в Україні
31 січня 2011 року
Всеукраїнські збори представників
профспілкових організацій відзначають, що пенсійна реформа в Україні,
започаткована з кінця 90-років, провадиться безсистемно та без врахування
життєво важливих інтересів трудящих і пенсіонерів.
Позитивні зміни в пенсійному
забезпеченні, започатковані в 2003-2004 роках, а саме підвищення мінімальної
пенсійної виплати до прожиткового мінімуму понад 12 мільйонам пенсіонерів,
введення в дію Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,
збільшення коефіцієнту страхового стажу та перерахунок пенсій з урахуванням
нової величини середньої заробітної плати в Україні в 2008 році були
знівельовані подальшим обмеженням пенсійних прав, зменшенням рівня забезпечення
пенсіонерів, посиленням «зрівнялівки».
Черговим прикладом
бесистемного підходу стало внесення Урядом до
Верховної
Ради України законопроекту "Про заходи щодо законодавчого забезпечення
реформування пенсійної системи" (реєстр. 7455 від 13.12.2010р.).
Законопроект зовсім не пов'язаний
з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" та напрацьованою сторонами соціального діалогу і затвердженою
Урядом в 2009 році Концепцією подальшого проведення пенсійної реформи, яка є
єдиним державним документом, що визначає перспективу реформи до 2017 року.
Основним завданням першого етапу
реформи на період до 2013 року Концепцією визначено не термінове запровадження
обов'язкового накопичувального рівня, а фінансова стабілізація солідарної
системи за основними напрямами: значне збільшення і легалізація заробітних плат
та відновлення соціальної справедливості у призначенні пенсій залежно від
трудового внеску кожного пенсіонера.
Через численні пільги зі сплати
страхових внесків, масштабні ухилення від їх сплати, заниження та умисне
виведення роботодавцями у "тінь" заробітних плат, низький рівень
зарплати Пенсійний фонд України недоотримує десятки мільярдів гривень, які держава
змушена компенсувати за рахунок платників податків. Викликаний цим дефіцит
бюджету Пенсійного фонду та вимоги Міжнародного валютного фонду стали причиною
внесення даного законопроекту.
Однак замість знаходження джерел
наповнення Пенсійного фонду автори законопроекту обрали найлегший шлях -
зменшити доступ до отримання пенсій за рахунок підвищення пенсійного віку
жінкам, збільшення нормативного пенсійного стажу, значного погіршення
забезпечення більшості пенсіонерів, у тому числі працюючих.
Тривалий час не вирішуються
гострі, суспільно резонансні перекоси у перерахунку пенсій працюючим
пенсіонерам, людям щомісяця не доплачуються сотні гривень, а з Пенсійним фондом
судяться сотні тисяч пенсіонерів.
Щорічне підвищення пенсій у п'ять
разів відстає від темпів росту середньої заробітної плати, що призводить до
стрімкого їх знецінення.
Пропозиція щодо поспішного
підвищення пенсійного віку жінкам з 55 до 60 років явно передчасна і не
супроводжується заходами з забезпечення зайнятості осіб передпенсійного віку та
молоді.
Учасники зборів наголошують, що
навіть за нинішнього стану економіки України є всі підстави для ліквідації
дефіциту Пенсійного фонду без змін до законодавства, спрямованих на погіршення
пенсійного забезпечення громадян. Насамперед, за рахунок масштабної легалізації
фактичних трудових відносин, детінізації та значного підвищення заробітної
плати, що може, за розрахунками профспілок, забезпечити понад 70 мільярдів
гривень додаткових надходжень до Пенсійного фонду.
Всеукраїнські
збори представників профспілкових організацій підтримують позицію Спільного
представницького органу профспілок і вимагають від Кабінету Міністрів України;
відкликати
з Верховної Ради України законопроект "Про заходи щодо законодавчого
забезпечення реформування пенсійної системи" (реєстр. 7455 від
13.12.2010р.) та невідкладно приступити до формування разом із соціальними
партнерами комплексних заходів із забезпечення пенсійної реформи на основі
Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" та Концепції подальшого проведення пенсійної реформи;
розробити
і затвердити в І півріччі ц.р. програму реформи заробітної плати до 2015 року,
спрямовану на максимальну легалізацію заробітних плат, значне збільшення фонду
оплати праці, як бази для нарахування пенсійних внесків, за рахунок підвищення
частки оплати праці у затратах підприємств на виробництво продукції до рівня
20-25 відсотків;
відновити
практику розробки державних програм зайнятості населення, розробити за участю
соціальних партнерів в 1 півріччі 2011 р. та надати на схвалення Верховною
Радою України таку програму на 2012-2015 роки, забезпечену відповідними
механізмами реалізації та фінансовими ресурсами;
забезпечити
щорічне затвердження балансу робочих місць і трудових ресурсів як основи для
планування зайнятості в Україні;
забезпечити
захист діючих робочих місць від ліквідації та гарантоване створення в 2011 році
не менше 680 тисяч нових робочих місць, як це передбачено постановою Уряду від
8 вересня ?010 р. № 831;
- посилити державний нагляд за дотриманням
роботодавцями вимог законодавства щодо обов'язкового укладання трудових
договорів з працівниками та виплати заробітної плати, розширити штат і
повноваження Державної інспекції з питань прачі, належним чином забезпечити її
робот}/, створити умови для вільного застосування відповідних конвенцій
Міжнародної організації праці №81 та № 129.
Спільному
представницькому органу всеукраїнських профспілок та профоб'єднань для ведення
колективних переговорів та соціального діалогу на національному рівні
забезпечити контроль за виконанням даних вимог.
Всеукраїнські збори прсдставииків профспілкових
організацій
| 
