КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Ірпінська міська організація
Меню сайту

Block title
Block content

Форма входу


Календар
«  Березень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Вітаю Вас, Гість · RSS 20.11.2017, 12:33

Головна » 2013 » Березень » 18 » Звільнення з роботи: як вийти гідно зі складної ситуації
12:06
Звільнення з роботи: як вийти гідно зі складної ситуації

Бувають випадки, коли на роботі складаються обставини, які спонукають працівника до звільнення. Перед тим, як написати заяву, зважте на свої права і прийміть таке рішення, яке дозволить вийти зі складної ситуації гідно та звести до мінімуму моральні та матеріальні втрати.

Перш за все потрібно мати на увазі, що відповідно до частини третьої статті 38 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), у разі, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням.

День звільнення визначається самим працівником, оскільки причина звільнення вважається поважною.

При цьому припинення трудового договору з підстав ч. 3 ст.38 КЗпП (внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору) передбачає обов’язкову виплату вихідної допомоги у розмірі, передбаченому у колективному договорі, але не менше тримісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП). Тобто мінімальна виплата вихідної допомоги не може бути меншою за тримісячну заробітну плату.

Для того щоб правильно мотивувати звільнення потрібно проаналізувати чинні в закладі, установі, організації нормативні акти, що регламентують трудові права та обов’язки, режим роботи та відпочинку, надання пільг, гарантій, компенсацій тощо (функціональні обов’язки, Правила внутрішнього трудового розпорядку, Колективний договір, Галузеву Угоду, інструкції, інші нормативні документи зі сфери регулювання трудових відносин).

Наступним кроком має бути аналіз фактичного дотримання роботодавцем вимог та положень названих вище документів, а також вимог трудового законодавства.

Перелік можливих порушень трудових прав досить великий.

До нього можна віднести, зокрема: безпідставне застосування дисциплінарних стягнень чи порушення порядку їх застосування; примусове відправлення у відпустку без збереження заробітної плати; ненадання відпусток; систематичне залучення до виконання робіт не передбачених функціональними обов’язками; систематичне залучення до надурочних робіт; порушення строків виплати заробітної плати; безпідставне зменшення заробітної плати; порушення вимог ст. 97 КЗпП України та ст. 15 Закону України «Про оплату праці» в частині запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород; встановлення їх роботодавцем одноосібно без погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (у разі відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом); зміною істотних умов праці – робочого часу, режиму роботи, зміною розрядів і найменування посад та інші – без попередження за два місяці тощо.

У заяві про звільнення потрібно вказати конкретні факти порушення умов договору чи трудового законодавства, які викликали таке рішення.

Заява має містити вимогу провести остаточний розрахунок в строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, в тому числі здійснити виплату вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку згідно із ст.44 КЗпП України (або вказати розмір, передбачений колективним договором).

Заяву потрібно зареєструвати в канцелярії, а на копії заяви позначити вхідний реєстраційний номер.

У разі відмови у реєстрації заяви рекомендується відправити її цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Листівку повідомлення про вручення листа роботодавцю та поштову квитанцію потрібно зберегти, що стане потрібною у випадку необхідності звернення до суду.

Необхідність звернення до суду досить ймовірна, оскільки на практиці роботодавці часто відмовляють працівникам у звільненні за ч. 3 ст.38 КЗпП і проводять звільнення за іншою підставою.

Строк звернення до суду – один місяць з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Цей строк є строком позовної давності і може бути поновлений судом за наявності поважних причин (хворобою, необхідності перебування в іншому місці тощо).

Важливо знати, що згідно із п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судові справи по трудових спорах звільняються від сплати державного мита.

Члену профспілки, за безоплатною правовою допомогою з питань підготовки позовної заяви до суду, можна звернутися до профспілкового юриста.


Відділ соціальних питань і охорони праці ЦК

Переглядів: 135 | Додав: adminirp | Рейтинг: 0.0/0
Профспілка працівників освіти і науки України © 2017
Конструктор сайтів - uCoz