Укладати трудовий договір чи ні?

Робота для багатьох з нас це джерело стабільного доходу, це діяльність, яка займає більшу частину нашого часу, це улюблене заняття, це реалізація себе, як особистості. Але чи можемо ми бути впевненими, що ця робота буде постійною та гарантованою? У багатьох випадках ми не можемо стверджувати те, що всіх наших прав на роботі дотримуються та всі, гарантовані нам державою компенсації, виплати ми зможемо отримати.

Одним з таких гарантуючих документів є трудовий договір. Кодекс законів про працю України стверджує, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Тобто, при укладенні трудового договору працівник і роботодавець спільно визначають обсяг своїх прав та обов’язків, я за невиконання яких передбачена відповідальність.

У випадку, коли роботодавець порушує права працівника, останній може сміливо звертатися до суду за поновленням порушених прав, а трудовий договір є підтвердженням фактичного працевлаштування та взятих на себе обов’язків роботодавця та працівника. Коли ж трудовий договір відсутній, а працівник фактично виконував роботу – дуже складно довести факт, що цей працівник дійсно працював та чи роботодавець дійсно порушив його права.

Своєрідною, розширеною формою трудового договору є контракт, укладання цього документу регульоване Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. При укладанні контракту роботодавець та працівник можуть домовитися про умови, які прямо не передбачені законодавством про працю України. Наприклад в контракті можуть визначатися особливості якості та кількості виконуваної роботи, особливості робочого часу та часу відпочинку, тривалість відпустки, розмір та порядок виплати заробітної плати, розмір компенсацій, додаткові підстави розірвання такого контракту, а також додаткові гарантії працівнику з боку роботодавця. Але контрактом не може бути змінено порядок розгляду індивідуальних трудових спорів та запроваджено по відношенню до працівника повної матеріальної відповідальності, крім випадків, передбачених Кодексом законів про працю України.

Трудовий договір може бути укладено як в усній, так і в письмовій формі. Законодавець визначає, що обов’язково у письмовій формі укладається трудовий договір:
1. при організованому наборі працівників;
2. при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
3. при укладенні контракту;
4. у випадках коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5. при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
6. при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Отже, для гарантування дотримання роботодавцем прав працівника , а у разі порушення таких прав – для ефективного вирішення спорів з поновлення порушених прав необхідно укладати трудовий договір, або ж контракт під час влаштування на роботу. Це забезпечить не лише надійний захист прав працівника на роботі, а й його утримання в майбутньому, після виходу на пенсію, оскільки трудовий договір, у випадках прямо передбачених чинним законодавством, повинен реєструватися в державній службі зайнятості, таким чином починається облік офіційного трудового стажу працівника.


Консультації надані юридичною компанією "Скорпіон".
місто Ірпінь, вул. Ленінградська, буд. 5, офіс 1