КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Ірпінська міська організація
Меню сайту

Block title
Block content

Форма входу


Календар
«  Листопад 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Вітаю Вас, Гість · RSS 22.11.2017, 06:31

Головна » 2011 » Листопад » 17 » Чим буде Україна через 20-30 років?
19:08
Чим буде Україна через 20-30 років?

Четвер, 17 листопада 2011, 16:41

Нещодавно, у приміщенні ФПУ відбувся круглий стіл на тему: «Угода про створення зони вільної торгівлі з ЄС: потенціал для розвитку української економіки та реформування українського суспільства?» за участю представників ЄС, фонду ім. Ф. Еберта, громадськості та профспілок.
Під час зустрічі досить несподівано, проте дещо й передбачувано прозвучали слова, які змусили замислитись не одну людину - «що буде з Україною через 20 років і ким вона буде?»
А дійсно чим або ким буде наша країна у найближчій перспективі? Що нам несуть 20-30 роки ХХІ століття? Чи замислюється сьогодні громадськість і влада чим буде Україна 2030-2040 року?
Виходячи з сьогоднішнього стану речей, у нашої країни досить туманні та неоднозначні перспективи - бути «відстійником» для мігрантів чи кузнею трудових ресурсів для світу, територією для зберігання відходів чи туристичною країною з унікальною природною та екологічною сферою, лідером країн Європи чи країною третього світу, «офшорною зоною» чи зоною з привабливим інвестиційним кліматом та розвиненими технологіями, корупційною країною чи житницею Європи та годувальницею світу, науковою країною чи країною з вимираючою нацією, а можливо країною з найкращим рівнем життя чи країною з якої найбільше емігрують? Тай й чи буде Україна як країна взагалі, а українці як народ?
На разі всі розуміють, що країні необхідні реформи та нові ідеї, як підґрунтя для економічного розвитку країни та благополуччя громадян. Проте, на сьогодні в нашій країні реформи носять декларативний та незавершений характер, відсутнє стратегічне бачення на майбутнє, виважене і обмірковане планування. Мало того, ніхто не дотримується обіцянок, а закони невілюються.
Для прикладу можна привести ситуацію з Бюджетним кодексом України, згідно якого Міністерство фінансів України за участю Міністерства економіки України, Національного банку України, а також головних розпорядників коштів державного бюджету має складати прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди. Проте, на сьогодні, головний фінансовий план країни на найближчі роки не планується. Крім того, проект Держбюджету -2012 продовжує в країні ситуацію минулих років, коли бідні бідніють, а багаті примножують свої статки, створення та підтримка ж середнього класу відсутня.
Варто ще згадати програму «Україна для людей», якою проголошено, що Україна повинна увійти в число провідної «двадцятки» - найбільш економічно розвинених країн світу, упродовж найближчих десяти років. Однак, час іде, а цілісне розуміння процесу входження до «двадцятки» світу, як у змістовному, так і суто операційному вимірі в Уряді України та суспільстві відсутнє. Більш того, наша країна рухається в діаметрально протилежному напрямку від Великої двадцятки.
Так, загальноприйнятими критеріями входження до двадцятки світу є показник Індексу людського розвитку, який включає в себе 4 головні аспекти – тривалість життя при народженні, ВВП за паритетами купівельної спроможності на душу населення і два показники за освітою. За нещодавно опублікованими даними ООН з Індексу людського розвитку (ІЛР) за 2011 рік Україна посіла 76-ту позицію зі 187 країн і територій, проте ще в 2010 році знаходилась на 69 позиції. Звичайно зазначений показник не самий кращий і далекий від топ-20.
Враховуючи зазначене, владі в сьогоденній ситуації необхідно послідовно, крок за кроком вирішувати наявні проблеми і в економічній і в соціальній сфері. Україна володіє колосальним науковим, технологічним, природним та людським потенціалами. Країна з таким колосальним потенціалом має бути в числі найбільш розвинених країн світу.
Проте, як і в будь-якій справі необхідно пам’ятати, що запорукою успіху є ефективна взаємодія соціальних партнерів – держави, роботодавців, профспілок та громадськості.
Щоб долучитись до зміни ситуації, профспілки запропонували Уряду створити Єдину інформативно - аналітичну базу «Дорожня карта входження України в ТОП-20».
На сьогодні, ФПУ вже розпочала роботу в цьому напрямку - розроблено проект програми, розглянуто прогнози, напрацьовується план дій і етапи реформ та розглядаються можливі потенціали країни для реалізації поставленого завдання. Крім того, профспілки вважають, що для входження України в Топ-20 нашій країні необхідні додаткові критерії в соціальній та економічній сфері, які на даний час розробляються.
Отже, питань для роздумів багато. Проте замислюватись та визначати пріоритети на майбутнє варто вже сьогодні!
Окара-Правденко В. І. Соціально-економічний департамент ФПУ

Переглядів: 537 | Додав: adminirp | Рейтинг: 0.0/0
Профспілка працівників освіти і науки України © 2017
Конструктор сайтів - uCoz